Іменник, неживий, чоловічий рід, 2-е відмінювання (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка). Зустрічається також варіант написання: рушник.
Як правильно пишеться слово рушник?
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | рушник | рушники |
| Р. | рушника | рушників |
| Д. | рушникові рушники | рушникам |
| Ст. | рушник | рушники |
Що означає рушник?
Рушник (рус. рушник, рукотерник, ручник, утирник, полиця, ширинка, накрючник, наспічник, настінник, рушник, білор. рушник, уціральнік) рушник із домотканого полотна для прикраси стін хати у святкові дні, оформлення червоного кута, а також для здійснення обрядів. Збережена копіяПохожі